фонс

1. (від лат. fons — джерело) У видавничій справі та дизайні — повний набір символів (літери, цифри, розділові знаки, спеціальні знаки) певного малюнку та стилю, що становить єдину систему для набору тексту.

2. (від фр. fonds — фонд, капітал) Застаріле або спеціалізоване позначення фонду, капіталу, основної суми або ресурсу (наприклад, у фінансах або бібліотечній справі).

3. (від фр. fonds — ґрунт, основа) У художній термінології — тло, задній план картини чи іншого зображення, на якому виділяються головні об’єкти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |