1. (медич.) Метод обстеження пацієнта, що полягає у вислуховуванні звуків, які виникають у різних органах тіла (найчастіше в легенях та серці) для діагностики їх стану; аускультація.
2. (техн.) Застарілий метод візуального спостереження за коливаннями звукових хвиль за допомогою спеціального приладу — фоноскопа.