Значення
-
(медич.) Метод обстеження пацієнта, що полягає у вислуховуванні звуків, які виникають у різних органах тіла (найчастіше в легенях та серці) для діагностики їх стану; аускультація.
-
(техн.) Застарілий метод візуального спостереження за коливаннями звукових хвиль за допомогою спеціального приладу — фоноскопа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фоноскопія, р. фоноскопії, д. фоноскопії, з. фоноскопію, о. фоноскопією, м. фоноскопії, к. фоноскопіє