фонон-фононний

[fonon-fononnɪj] Прикметник

Буква:Ф

Значення

  1. Стосунковий прикметник до словосполучення “фонон-фононна взаємодія”; що описує процеси, характеристики або параметри, пов’язані з взаємодією між фононами (квазічастинками коливань кристалічної ґратки) у твердому тілі.

  2. Який стосується розсіяння або обміну енергією між фононами, що є основним механізмом теплопровідності та встановлення рівноваги в кристалах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фонон-фононний, р. фонон-фононного, д. фонон-фононному, з. фонон-фононного, о. фонон-фононним, м. фонон-фононнім

Більше записів