фонометричний
[fonomɛtrɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
Стосовний до фонометрії — розділу акустики, що вивчає методи та засоби вимірювання інтенсивності звуку, його частоти та інших характеристик.
-
Пов’язаний із вимірюванням звукових явищ, що стосується кількісного аналізу звуків мови за допомогою спеціальних приладів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фонометричний, р. фонометричного, д. фонометричному, з. фонометричного, о. фонометричним, м. фонометричнім