1. Невеликий поміщицький маєток, садиба з господарськими будівлями та землею, що перебував у безпосередньому володінні феодала і оброблявся панськими селянами (кріпаками) або найманими працівниками; околиця, відокремлена від села, де розташовувалася панська садиба.
2. У Речі Посполитій та Великому князівстві Литовському — господарський двір із комплексом будівель, центр феодального землеволодіння, адміністративна одиниця.
3. У західних областях України — назва окремої селищної адміністративно-господарської одиниці, невеликого поселення або хутора.