Значення
-
Книга великого формату, зазвичай старовинна, створена шляхом складання аркуша паперу або пергаменту один раз (у 1/2 аркуша, у 2°).
-
Том, книга великого обсягу або значного розміру (часто ірон.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фоліант, р. фоліанта, д. фоліантові, з. фоліант, о. фоліантом, м. фоліанті, к. фоліанте
Походження слова (Етимологія)
Слово «фоліант» походить від латинського «folium», що означає «лист» або «аркуш». Спочатку так називали книгу форматом у половину аркуша, тобто коли кожен друкований аркуш складався вдвічі. Згодом це слово стало позначати будь-яку велику книгу, зазвичай старовинну або цінну. В українській мові воно з’явилося через західноєвропейські мови, зокрема з німецької чи французької.