1. Прикметник, що стосується фокусування, тобто процесу зведення променів, хвиль або уваги в одну точку.
2. У техніці та оптиці — призначений для наведення на різкість, регулювання фокусної відстані (наприклад, фокусувальне кільце об’єктива).
3. У переносному значенні — такий, що спрямовує, концентрує увагу, зусилля або діяльність на чомусь конкретному (наприклад, фокусувальна група).