Значення
-
Властивість бути зосередженим на чомусь одному, спрямованість уваги, зусиль або діяльності на певну ціль, об’єкт або задачу.
-
У фізиці та техніці — здатність оптичної або акустичної системи збирати промені, хвилі в певній точці (фокусі), що забезпечує чіткість та чіткість зображення або сигналу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фокусованість, р. фокусованості, д. фокусованості, з. фокусованість, о. фокусованістю, м. фокусованості, к. фокусованосте