фокусованість

1. Властивість бути зосередженим на чомусь одному, спрямованість уваги, зусиль або діяльності на певну ціль, об’єкт або задачу.

2. У фізиці та техніці — здатність оптичної або акустичної системи збирати промені, хвилі в певній точці (фокусі), що забезпечує чіткість та чіткість зображення або сигналу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |