1. Фізичне явище, при якому речовина, поглинаючи електромагнітне випромінювання (наприклад, ультрафіолетове або рентгенівське), миттєво випромінює світло у видимій або іншій області спектра, що припиняється одразу після припинення освітлення.
2. (У біології, хімії) Метод дослідження, заснований на цьому явищі, що дозволяє виявляти та аналізувати речовини за їхнім характерним світінням під дією певного опромінення.