Значення
-
Фізичне явище, при якому речовина, поглинаючи електромагнітне випромінювання (наприклад, ультрафіолетове або рентгенівське), миттєво випромінює світло у видимій або іншій області спектра, що припиняється одразу після припинення освітлення.
-
(У біології, хімії) Метод дослідження, заснований на цьому явищі, що дозволяє виявляти та аналізувати речовини за їхнім характерним світінням під дією певного опромінення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. флюоресценція, р. флюоресценції, д. флюоресценції, з. флюоресценцію, о. флюоресценцією, м. флюоресценції, к. флюоресценціє