Значення
-
Пристрій для визначення напряму вітру, що складається з металевої пластини (прапорця) або фігурки, вільно обертається на вертикальній осі та встановлюється на високій точці (даху, щоглі).
-
Переносно: непостійна, егоїстична людина, яка легко змінює свої погляди, переконання або поведінку залежно від обставин, вигоди чи думки оточення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. флюгер, р. флюгера, д. флюгерові, з. флюгер, о. флюгером, м. флюгері, к. флюгере
Походження слова (Етимологія)
Слово «флюгер» походить з нідерландської мови, де vleugel означає «крило». Воно потрапило в українську через російське посередництво. Спочатку так називали пристрій для визначення напрямку вітру, а згодом і ковпак над димовою трубою. Кінцеве «г» виникло через зміну звуків у мові.