флинта

1. (іст.) Ручна вогнепальна зброя XVI–XVIII століть з ґнотовим запаленням, різновид мушкета, особливо поширений серед запорозьких козаків.

2. (розм.) Назва старовинної козацької пісні, що розповідає про козака та його вірну зброю — флинту.

3. (перен., заст.) Уживається як символ козацької доблесті, волі та бойового духу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |