фляцкання

[fljɑt͡skɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Фляцкання — діалетне позначення швидкого, недбайливого чи незграбного бігу, пересування, часто з відтінком метушні або поспіху.

  2. Фляцкання — розмовне визначення швидкого, поверхневого чи безладного виконання якоїсь роботи, дії, що супроводжується характерним звуком або рухами, що нагадують плескання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фляцкання, р. фляцкань, д. фляцканням, з. фляцкання, о. фляцканнями, м. фляцканнях, к. фляцкання

Більше записів