1. (від англ. floating — «плавання») У фінансах — короткострокове позичення коштів або цінних паперів для здійснення операцій до надходження власних коштів; також стан валюти, курс якої вільно змінюється під впливом попиту та пропозиції на ринку.
2. (від англ. floating dock) Плавучий док — судно або споруда, призначена для підйому, утримання на плаву та ремонту інших суден шляхом їх затоплення та осушення балластних відсіків.
3. (від англ. floating) У техніці та промисловості — стан вільного, нежорсткого або регульованого кріплення деталі, вузла або конструкції, що забезпечує їх певну рухомість або компенсацію виробничих похибок.
4. (від англ. floating) У комп’ютерній термінології — елемент інтерфейсу, вікно або панель інструментів, яке завжди знаходиться поверх інших вікон і може вільно переміщуватися екраном.