флікер-шум

[flikɛr-ʃum] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Фізичний термін, що позначає різновид електронного шуму, який виникає в напівпровідникових приладах та інших матеріалах через випадкові флуктуації (коливання) електричного струму, зумовлені спонтанним захопленням та вивільненням носіїв заряду дефектами кристалічної ґратки; характеризується спектральною щільністю, обернено пропорційною частоті (1/f-шум).

  2. У техніці та метрології — небажана низькочастотна складова шуму в електричних колах та вимірювальних приладах, що проявляється як випадкові коливання сигналу та погіршує точність вимірювань, особливо в діапазоні низьких частот.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. флікер-шум, р. флікера-шума, д. флікерові-шумові, з. флікер-шума, о. флікером-шумом, м. флікері-шумі, к. флікер-шум

Більше записів