1. (лінгвістика) Змінна частина слова, що виражає граматичні значення (відмінки, числа, особи тощо) і відокремлюється від незмінної частини (основи); те саме, що закінчення, флексія.
2. (техніка, розм.) Гнучкий елемент, з’єднувач або ділянка конструкції, призначена для передачі руху, тиску або компенсації деформацій; гнучка муфта, шланг, трубка.
3. (анатомія, розм.) М’яз-згинач, що забезпечує рух кінцівки або іншої частини тіла в суглобі (на противагу екстензору — розгиначу).