Значення
-
Музичний прийом гри на струнних інструментах, коли легке дотикання пальця до струни в точці її поділу на певні частки (наприклад, навпіл, на третину) дає високий, свистячий, флейтовий звук.
-
Звук, отриманий таким способом, або позначка в нотному записі, що його вказує.
-
Рідкий, легкий парфум з верхніми, квітковими нотами, що швидко відчувається, але також швидко випаровується.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. флажолет, р. флажолета, д. флажолетові, з. флажолет, о. флажолетом, м. флажолеті, к. флажолете