1. Музичний прийом гри на струнних інструментах, коли легке дотикання пальця до струни в точці її поділу на певні частки (наприклад, навпіл, на третину) дає високий, свистячий, флейтовий звук.
2. Звук, отриманий таким способом, або позначка в нотному записі, що його вказує.
3. Рідкий, легкий парфум з верхніми, квітковими нотами, що швидко відчувається, але також швидко випаровується.