Значення
-
У Стародавньому Римі — жрець, який здійснював культ певного божества (наприклад, фламін Дія, фламін Марса).
-
У Католицькій церкві (переважно в Іспанії) — молодший священик, який служить при єпископі під час урочистої літургії; також — священик, що обслуговує певну каплицю чи алтар.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. фламіну, д. фламінові, з. фламін, о. фламіном, м. фламіні, к. фламіне