Значення
-
Традиційний музично-танцювальний стиль, що виник у південній Іспанії (Андалусії) серед циганського населення, який характеризується емоційною інтенсивністю, імпровізацією, ритмічною складністю та специфічною манерою виконання, що включає спів (канте), гру на гітарі (токе) та танець (байле).
-
Власне танець у цьому стилі, що виконується соло або в парі, відомий урочистими позами, різкими ритмічними дрібними кроками (сапатеадо), пластичними рухами рук та корпусу.
-
Музичний жанр, що охоплює різноманітні пісенні та інструментальні форми (пало) цієї традиції, такі як солеа, сегірія, фанданго тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фламенко, р. фламенко, д. фламенко, з. фламенко, о. фламенко, м. фламенко, к. фламенко