1. (в історії) віяло з довгою ручкою, яке використовувалося в Стародавньому Римі під час релігійних церемоній або для обмахування від комах.
2. (в біології) рухливий, ниткоподібний відросток на поверхні клітини (джгутик, війка), що забезпечує її пересування або створення потоку рідини.
3. (в архітектурі) різьблений орнамент у формі віяла, характерний для готичного стилю.