1. У фізичній географії та ландшафтознавстві — типова ділянка території з однаковими або дуже подібними абіотичними (неживими) факторами середовища: кліматом, ґрунтами, гідрологічними умовами, рельєфом, що визначає можливість існування на ній певних видів рослин і тварин.
2. У біології та екології — конкретне місце існування популяції виду, що характеризується сукупністю необхідних для нього фізико-хімічних умов (температура, вологість, освітленість, властивості субстрату тощо) в межах біотопу.