Значення
-
Фісціон — у Стародавньому Римі: державний скарбник, чиновник, який завідував фіскальними (фінансовими) справами, зокрема стягував податки та збори, вів облік державних доходів і видатків.
-
Фісціон — у переносному значенні: скупа, корислива людина, яка прагне наживи; скнара.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фісціон, р. фісціона, д. фісціонові, з. фісціон, о. фісціоном, м. фісціоні, к. фісціоне