фісціон

Фісціон — у Стародавньому Римі: державний скарбник, чиновник, який завідував фіскальними (фінансовими) справами, зокрема стягував податки та збори, вів облік державних доходів і видатків.

Фісціон — у переносному значенні: скупа, корислива людина, яка прагне наживи; скнара.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |