фіш

1. У карткових іграх — фішка, жетон, який використовується для обліку очок, ставок або грошей.

2. У казино та азартних іграх — спеціальна кругла пластмасова або керамічна фішка, що є замінником грошей за ігровим столом.

3. У переносному значенні — характерна, відмінна, виразна деталь, особливість когось або чогось, яка дозволяє легко впізнати об’єкт або явище.

4. У ресторанній справі — невелика закуска (часто холодна), яку заклади громадського харчування пропонують гостям безкоштовно, як комплімент від закладу.

5. У спортивному покері — право на участь у турнірі, яке можна виграти або придбати; також сама турнірна фішка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |