1. (у математиці, логіці, лінгвістиці) Такий, що має обмежену кількість елементів або обмежений у просторі чи часі; скінченний, кінцевий.
2. (у філософії) Такий, що має межі, обмежений у своєму існуванні або проявах; протилежність безмежному, нескінченному.