фінітний
[finitnɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
(у математиці, логіці, лінгвістиці) Такий, що має обмежену кількість елементів або обмежений у просторі чи часі; скінченний, кінцевий.
-
(у філософії) Такий, що має межі, обмежений у своєму існуванні або проявах; протилежність безмежному, нескінченному.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фінітний, р. фінітного, д. фінітному, з. фінітного, о. фінітним, м. фінітнім