1. У філософії та логіці — властивість об’єкта або множини бути скінченним, обмеженим у просторі, часі або кількості елементів; протилежність інфінітності (нескінченності).
2. У лінгвістиці — властивість дієслова вживатися в формі, що виражає обмежену в часі дію, яка має початок та кінець, а також граматична ознака, що протиставляє такі форми дієслова формам інфінітиву (неозначеної форми).