фінітність

[finitnistʲ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. У філософії та логіці — властивість об’єкта або множини бути скінченним, обмеженим у просторі, часі або кількості елементів; протилежність інфінітності (нескінченності).

  2. У лінгвістиці — властивість дієслова вживатися в формі, що виражає обмежену в часі дію, яка має початок та кінець, а також граматична ознака, що протиставляє такі форми дієслова формам інфінітиву (неозначеної форми).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фінітність, р. фінітності, д. фінітності, з. фінітність, о. фінітністю, м. фінітності, к. фінітносте

Більше записів