фіналь

1. В архітектурі: верхній, завершальний елемент споруди або її частини (шпиль, флюгер, акант тощо), що має декоративне та композиційне значення.

2. У музиці: фінальна частина, заключний розділ музичного твору (наприклад, остання частина сонати або симфонії), що завершує його.

3. У спорті (заст.): заключний, вирішальний етап змагань, фінальна гра або забіг.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |