1. Рідкісний варіант написання слова “фільмо” як власної назви, що може вживатися для позначення кінопродукції, кіномистецтва загалом або як частина назви компанії, бренду, проєкту, пов’язаного з кіно.
2. У сучасному вжитку найчастіше сприймається як перша частина складених слів (наприклад, “фільмотека“, “фільмокопія“) або як розмовна скорочена форма слів “фільм”, “кіно” (на кшталт “фільмо” замість “фільм” у неформальному спілкуванні).