філістимці

[filistɪmt͡si] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Стародавній народ, що населяв південно-західне узбережжя Ханаану (приблизно територія сучасної смуги Гази) у XII–VII ст. до н.е., постійний супротивник ізраїльських племен, згадуваний у Біблії.

  2. У переносному значенні — неосвічені, обмежені, ворожі до культури та прогресу люди (за біблійним образом філістимлян як чужинців-язичників).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. філістимець, р. філістимця, д. філістимцеві, з. філістимця, о. філістимцем, м. філістимцеві, к. філістимцю

Більше записів