філамон

1. Власна назва рідкісного чоловічого імені грецького походження (грец. Φιλάμων), що означає “люблячий”, “ніжний”.

2. У християнській традиції — ім’я одного з сімдесяти апостолів, ученика святого апостола Павла, адресата його послання.

3. В історії та літературі — персонаж, зокрема герой однойменної драми Йоганна Вольфганга Гете “Філамон і Бавкіда”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |