1. (іст.) У Стародавній Греції — особа, що виконувала обов’язки поліцейського або тюремного наглядача; вартовий, стражник.
2. (перен., рідко) Пильний наглядач, сторож, вартівник.
Словник Української Мови
Буква
1. (іст.) У Стародавній Греції — особа, що виконувала обов’язки поліцейського або тюремного наглядача; вартовий, стражник.
2. (перен., рідко) Пильний наглядач, сторож, вартівник.
Відсутні