Значення
-
(іст.) У Стародавній Греції — особа, що виконувала обов’язки поліцейського або тюремного наглядача; вартовий, стражник.
-
(перен., рідко) Пильний наглядач, сторож, вартівник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. філаки, р. філаку, д. філакові, з. філак, о. філаком, м. філакові, к. філаку