1. Пристрій або деталь, призначені для закріплення, утримання чогось у певному положенні, стані або для запобігання зміщенню, руху.
2. У медицині — пристрій або матеріал (наприклад, шина, гіпс, пластина, кістковий цвях), що забезпечує нерухомість пошкодженої частини тіла (кістки, суглоба) з метою лікування.
3. У техніці — деталь механізму, що фіксує його частини в певному положенні (наприклад, фіксатор важеля, фіксатор двері).
4. У хімії та лабораторній практиці — речовина, що додається до розчину для стабілізації певних його властивостей (наприклад, концентрації іонів, pH) або для запобігання небажаним хімічним змінам.
5. У побуті — різновид застібки, затискача або кріплення для одягу, взуття, волосся тощо (наприклад, фіксатор для краватки, невидимка для зачіски).