фігура

1. Зовнішні обриси, форма людського тіла, а також саме людське тіло, тулуб (перев. у художньому зображенні).

2. Предмет, об’єкт певної форми, а також умовне позначення форми чого-небудь на кресленні, схемі тощо.

3. Геометричний термін: частина площини, обмежена замкненою лінією, або частина простору, обмежена замкненою поверхнею.

4. У логіці та лінгвістиці: форма, спосіб побудови міркування, вислову.

5. У шахах, шашках та інших настільних іграх: об’єкт, що має певну форму та правила переміщення (король, тура, пішак тощо).

6. Видатна, помітна особа в якій-небудь галузі діяльності.

7. У мистецтві (скульптурі, живопису): зображення людини чи тварини.

8. У танці: визначена послідовність, комбінація рухів.

9. У риториці та літературознавстві: стилістичний прийом, засіб художньої виразності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |