Значення
-
Плодовий кущ або невелике дерево роду фікус родини шовковичних з солодкими грушоподібними плодами, інжир.
-
Плід цієї рослини у вигляді солодкої, м’ясистої, грушоподібної ягоди з насінням, що вживається в їжу свіжим або висушеним; інжир, смоква, винная ягода.
-
Жест, при якому кулак стискається так, що великий палець протикається між вказівним і середнім (або середнім і безіменним), що має образливе, глузливе значення; шиш, дуля.
-
Перен. Щось дуже мале або нікчемне, не варте уваги (зазвичай у від’ємних або зменшувальних конструкціях).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фіга, р. фіги, д. фізі, з. фігу, о. фігою, м. фізі, к. фіго
Походження слова (Етимологія)
Слово «фіга» позначає плід фігового дерева (смоковниці), а також відомий жест, який показують кулаком з великим пальцем між вказівним і середнім. Воно походить з німецької мови (через польську), а в німецьку потрапило з латини, де «ficus» означало і саму смоковницю, і її плід. Латина, у свою чергу, запозичила це слово з якоїсь середземноморської або малоазійської мови. Таким чином, слово мандрувало через різні мови, зберігаючи своє значення.