Значення
-
Штучний кристал, синтетичний аналог діоксиду цирконію, що використовується в ювелірній справі для імітації діамантів та інших дорогоцінних каменів завдяки високому показнику заломлення світла та блиску.
-
(у техніці) Матеріал на основі стабілізованого діоксиду цирконію, що застосовується в оптиці, медицині та промисловості через свою твердість, хімічну стійкість та високі оптичні властивості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фіаніт, р. фіаніту, д. фіанітові, з. фіаніт, о. фіанітом, м. фіаніті, к. фіаніте