1. (біол.) Процес розвитку плода (фетуса) в утробі матері; формування органів і систем у період внутрішньоутробного розвитку після зародкового етапу.
2. (мед., соціол.) Тенденція до збереження у дорослої людини певних фізичних, психологічних чи поведінкових рис, властивих раннім стадіям розвитку (ембріону чи плоду).
3. (зоол.) Явище, коли дорослі особини деяких видів тварин зберігають морфологічні чи фізіологічні ознаки, характерні для їхніх личинкових стадій або молодих особин (наприклад, аксолотль).