Значення
-
(історичне) Назва літери “Ф” в українському (кириличному) алфавіті, що використовувалася в абетках XVI–XVIII століть.
-
(переносне значення, розмовне, застаріле) Людина, що любить пишатися, хизуватися, важлива персона (зазвичай із відтінком несхвалення або іронії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фертик, р. фертика, д. фертикові, з. фертика, о. фертиком, м. фертикові, к. фертику