фертик

1. (історичне) Назва літери “Ф” в українському (кириличному) алфавіті, що використовувалася в абетках XVI–XVIII століть.

2. (переносне значення, розмовне, застаріле) Людина, що любить пишатися, хизуватися, важлива персона (зазвичай із відтінком несхвалення або іронії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |