фероцирконій

[fɛrot͡sɪrkonij] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Фероцирконій — сплав заліза (феруму) з цирконієм, що містить від 12% до 15% цирконію, застосовуваний у металургії як розкиснювач та модифікатор для поліпшення структури і властивостей сталі.

  2. Фероцирконій — лігатура, що використовується для введення цирконію в сталь та сплави з метою їх очищення від шкідливих домішок (наприклад, сірки), гранулювання структури та підвищення механічних характеристик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фероцирконій, р. фероцирконію, д. фероцирконієві, з. фероцирконій, о. фероцирконієм, м. фероцирконієві, к. фероцирконію

Більше записів