фередже

1. (історичне) Назва посади верховного візира (великого везира) в Османській імперії, головного міністра та найвищого сановника після султана.

2. (переносне, книжне) Впливовий державний діяч, який фактично керує урядом або має надзвичайні повноваження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |