1. (біол.) Пов’язаний зі станом дикості, що виник у тварини або рослини після одомашнення або окультурення; здичавілий, одичалий.
2. (перен.) Що повернувся до примітивного, неконтрольованого стану; нестриманий, дикий.
Словник Української Мови
Буква
1. (біол.) Пов’язаний зі станом дикості, що виник у тварини або рослини після одомашнення або окультурення; здичавілий, одичалий.
2. (перен.) Що повернувся до примітивного, неконтрольованого стану; нестриманий, дикий.
Відсутні