феодул

1. (істор.) У середньовічній Європі — земельний наділ, що надавався сеньйором васалу в умовне, спадкове володіння за виконання певних служб (переважно військової).

2. (перен., книжн.) Символ феодальної системи, середньовічних суспільних відносин, заснованих на ієрархії та залежності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |