1. Пов’язаний з феодальним устроєм суспільства, що ґрунтується на земельній власності та особистих залежних зв’язках, і одночасно з родовими (сімейно-клановими) відносинами, які часто слугували його основою.
2. Характерний для раннього або традиційного періоду феодалізму, коли суспільний вплив та володіння землею визначалися насамперед походженням і належністю до певного знатного роду.