1. Міфологічна істота, священний птах у легендах різних народів (переважно давньоєгипетської та давньогрецької культур), що має здатність відроджуватися з власного попелу після самоспалення; символ вічного відновлення, безсмертя та циклічності життя.
2. Переносно: людина, яка виявила надзвичайну життєстійкість, відродилася після важких випробувань або зробила видатну кар’єру після, здавалося б, повного краху.
3. У астрономії: власна назва сузір’я південної півкулі, скорочена від “Фенікс”.
4. У ботаніці: народна назва деяких рослин, зокрема, виду моху (рід Sphagnum) або видів папоротей, що асоціюються з місцями відродження або болотистими місцевостями.