фенокопія

1. (у біології, генетиці) Фенотипова копія; поява у організму ознак, властивих певному генотипу, викликана не мутацією генів, а зовнішніми факторами (наприклад, умовами середовища, хімічними речовинами) під час індивідуального розвитку.

2. (у медицині) Прояв захворювання, симптоми якого імітують іншу, часто спадкову, хворобу, але викликані не генетичними порушеннями, а зовнішніми причинами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |