фенокопія

[fɛnokopijɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. (у біології, генетиці) Фенотипова копія; поява у організму ознак, властивих певному генотипу, викликана не мутацією генів, а зовнішніми факторами (наприклад, умовами середовища, хімічними речовинами) під час індивідуального розвитку.

  2. (у медицині) Прояв захворювання, симптоми якого імітують іншу, часто спадкову, хворобу, але викликані не генетичними порушеннями, а зовнішніми причинами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фенокопія, р. фенокопії, д. фенокопії, з. фенокопію, о. фенокопією, м. фенокопії, к. фенокопіє

Більше записів