1. (від власного імені Феніль) — виявляти надмірну, часто нав’язливу турботу про власну зовнішність, одяг, манери; кокетувати, жеманничати.
2. (переносно) — надавати чомусь надмірної витонченості, вишуканості; витончувати, оздоблювати без потреби.
фенілюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |