фендрик

1. (істор.) Перший офіцерський чин у російській армії (піхоті, артилерії та інженерних військах) за часів Петра I, що відповідав XIV класу в «Табелі про ранги»; молодший лейтенант за сучасною термінологією.

2. (перен., розм., заст.) Молодий, недосвідчений офіцер або взагалі молодик, юнак, який ще не набрався досвіду.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |