фельдшериця

Медична працівниця з середньою спеціальною освітою, яка має право надавати першу медичну допомогу, проводити деякі лікувальні процедури та допомагати лікарю під час прийому пацієнтів або в операційній.

Історично: жінка, яка в дореволюційній Російській імперії та на українських землях мала кваліфікацію фельдшера і виконувала його обов’язки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |