феаки

1. У давньогрецькій міфології — легендарний народ мореплавців, що мешкав на острові Схерія, відомий своєю гостинністю та розвиненим мореплавством; саме феаки на чолі з царем Алкіноєм допомогли Одіссею повернутися на Ітаку.

2. У переносному значенні — гостинні, щедрі та безтурботні люди, що живуть у достатку й насолоджуються життям, часто з відтінком іронії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |