Значення
-
(фіз., хім.) Процес виникнення нової фази (наприклад, твердої, рідкої або газоподібної) в однорідній системі внаслідок зовнішніх умов або внутрішніх змін; фазовий перехід, при якому утворюється нова фаза речовини.
-
(геол.) Сукупність геологічних процесів, що ведуть до формування певних мінеральних або гірських порід (фаз) в земній корі протягом конкретного етапу її розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фазоутворення, р. фазоутворення, д. фазоутворенню, з. фазоутворення, о. фазоутворенням, м. фазоутворенні, к. фазоутворення