фазоутворення

1. (фіз., хім.) Процес виникнення нової фази (наприклад, твердої, рідкої або газоподібної) в однорідній системі внаслідок зовнішніх умов або внутрішніх змін; фазовий перехід, при якому утворюється нова фаза речовини.

2. (геол.) Сукупність геологічних процесів, що ведуть до формування певних мінеральних або гірських порід (фаз) в земній корі протягом конкретного етапу її розвитку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |