фазор

1. (в електротехніці та теорії сигналів) комплексна величина, що зображує синусоїдально змінну функцію (струм, напругу тощо) з постійною амплітудою, частотою та фазою, і використовується для спрощення аналізу кіл змінного струму.

2. (в математиці) вектор на комплексній площині, що представляє комплексне число і характеризується довжиною (модулем) та кутом (аргументом) відносно дійсної осі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |