фазопокажчик

1. Пристрій або індикатор, що візуально відображає зсув фаз між електричними величинами (наприклад, струмом і напругою) в електротехнічних системах.

2. Елемент контрольно-вимірювальної апаратури, призначений для визначення та вказівки черговості фаз у трифазних електричних мережах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |