фаворитизм

1. Надання переваг, незаслужених привілеїв або особливого ставлення певній особі чи групі осіб (фаворитам) з боку керівника, начальника чи впливової особи, часто з корисливих, особистих або сімейних мотивів, а не за об’єктивними критеріями.

2. Система управління або політична практика, за якої влада, посади та блага розподіляються серед наближених осіб (фаворитів), що призводить до кумівства, зловживань і зневаги до закону та засад професійності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |